Смерть близької людини після довгої хвороби. Чому так важко пережити цю втрату?
На перший погляд, якщо близька людина йде після довгої хвороби, то це, як мінімум, дає близькому оточенню можливість та час, щоб наговоритися, попрощатися, побути поруч, розповісти про свою любов так, як не говорили раніше.
Дійсно, коли рідна людина помирає раптово, близькі не мають такої можливості та надзвичайно шкодують через те, що не могли сказати останні «Люблю» та «Дякую».
Але чому ж тоді і цю втрату так важко пережити? Чому, навіть маючи час, щоб морально підготуватися до того, що людина може й не одужати, після її смерті від цього зовсім не легше?
Передусім, не втомлюємось повторювати: ми не можемо стверджувати, що якусь втрату пережити легше, а якусь – важче. Абсолютно будь-яка втрата може призвести до складних реакцій горя.
Але горе від втрати близької людини після тяжкої тривалої хвороби має свої особливості:
✦ Людина, що протягом усього періоду хвороби була поруч, доглядала та піклувалась, відчуває втому від скорботи. Вона починає переживати втрату набагато раніше за її фактичне настання. Спочатку соціальну смерть, смерть соціальних ролей, смерть стосунків, а лише потім – фізичну смерть. Їй важко усвідомити, що близька людина, ніби, ще поруч, але одночасно вже далеко.
✦ Скорботний може мучитися почуттям провини через те, що зробив недостатньо. Або розуміти, що перевернув небо й землю, але нічого не допомогло. І тут виникають зовсім інші почуття: безсилля, безпорадності, нерозуміння того, як усі ці зусилля могли нічого не дати. І от бажання зробити будь-що заради близької людини і при цьому розуміння, що це все не допоможе, дуже виснажує та ускладнює горе після фактичної втрати.
Тут немає конкретних рецептів або покрокових рекомендацій щодо того, що зробити, аби стало легше.
Але варто спробувати подякувати собі за те, що зробили все можливе для рідної людини, вашому оточенню – за те, що допомагали вам триматися так довго, та людині, що пішла, – за те, що була у вашому житті.
Можливо, саме це відчуття вдячності допоможе вам віднайти ресурс, щоб впоратися з втратою та йти далі.