Військові стереотипи
Світ змінюєтся, а разом з ним і люди. Під час складних випробувань для суспільства, людей, держави,час змін і руйнації стереопитів про армію, жінок, військових.
Стереотипи – це закореніле ставлення до подій та явищ, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами, що ,як правило не має нічого спільного з реальністю.
Суспільство нав’язує нам свої норми та правила. Мова ненависті, несприйняття, відсутність толерантності, рушійна сила, що розколює суспільство.
Чоловікам складніше проявляти слабкість, втому, важливість саме через гендерні стереотипи. Через це військовослужбовці, волонтери, медики, рятувальники, всі хто бачив біль, страждання та втрати потребують підтримку. Але соромляться звернутись за допомогою, зокрема за психологічною.
Це викликає в них внутрішній і зовнішній супротив, страх втратити свою маскулінність. Коли чоловіки втрачають силу, не здатні відповідати зовнішнім вимогам, бояться проявити свою недієздатність.
Внутрішня напруга зростає і цей біль, страх, втома шукає виходу і може перерости в насильство, зловживають алкоголем, наркотиками, знеболювальним, не піклуються про себе, здоров’я, схильні до самогубства.
Прояв емоцій, болі, потреба в підтримці, допомозі, опорі не повинна залежати від гендеру.
Тому нам треба всім вчитись жити, думати, сприймати нове середовище, не нав’язувати свою думку військовим, що вони повинні відчувати, як діяти, як жити.
Не говорити жахливі фрази: «Це твоя робота», «Я тебе не відправляв на війну». «Тобі за це гроші платять» та інші .
Суспільство повинен буди підтримуючим та толерантним, щоб кожна людина відчувала себе вільним і прийнятим.
Тому з часом ветерани війні, військові, люди з обмеженими можливостями не повинні боятись осуду, проявляти слабкість, звертаючись по дорогу до спеціалістів та психологів.
Звернутись до психолога це перший крок до того, щоб взяти своє життя в руки.