Про гарну й погану смерть.

В нашій культурі не прийнято говорити про майбутню смерть, аби не наврочити. Та приблизно з 13-річного віку кожен з нас починає розуміти, що смертний. Але ж і смерть може бути різною. Підсвідомо ми мріємо про гарну легку смерть для себе і своїх близьких. Щоб померти в поважному віці, від старості, у власному ліжку в оточенні найрідніших. Або, приміром, смерть уві сні. Саме такої легкої смерті хотіли б ми для себе, коли прийде наш час. А от з поганою смертю все набагато складніше. Погана смерть близької людини залишається на серці скорботного рубцем, що не загоюється дуже довгий час. І погана смерть, на жаль, має безліч облич:

Раптова смерть від страшної події. Це смерть в автомобільній аварії, вбивство, нещасні випадки. У нашому ж сьогоденні це смерть мирних громадян від нічних ракетних обстрілів, вбивство цивільних в окупації, розстріл автоколон тощо. –

Неочікувана смерть від хвороби зі стрімким перебігом. Тут на згадку спадає ковідна пандемія. Люди вмирали в лікарнях, наодинці, часто в муках. І ця хвороба забирала людей дуже швидко, не даючи можливості морально підготуватися та попрощатися з
найріднішими.

Самотня смерть.
Причини можуть бути різні. Тут і стрімка хвороба, і смерть військових у
шпиталях на руках у зовсім чужих людей, на окупованих територіях, коли
людина свідомо не захотіла виїжджати та залишилася абсолютно
самотньою.

Смерть в муках.
Страшна смерть, коли людина, змучена виснажливою тяжкою хворобою,
катуваннями, очікуванням порятунку під завалами, відчуває страшний
біль та помирає в муках.
Чому такий важливий сам факт того, як померла близька нам людина?
Тому що це безпосередньо впливає на перебіг горя того, хто переживає
цю втрату.
Усвідомлення поганої смерті близької людини запускає процеси, що
спричиняють тяжкий перебіг горя, патологічні реакції горювання. Ми не
можемо змиритися з тим, що не змогли допомогти, зарадити, бути поруч
або хоча б попрощатися.
Тож, усім, хто працює в темі горя втрати, варто розуміти, що обставини
смерті – один з тих важливих ключів до того, як працювати з кожним
конкретним горем та людиною, що його переживає.