Чоловіче та жіноче горе
Чоловіки дуже рідко приходять на консультації, коли переживають втрату близької людини.
Але все-таки іноді трапляється
Чи відрізняється чоловіче горе та жіноче горе? Я вже намагалася відповісти на це запитання на вебінарах.
Мені здається, що переживання горя залежить не від ґендера, а від особистості. Але напевно якісь
то загальні закономірності ми можемо спостерігати.
Отже.
Чоловіки не можуть говорити про свою втрату. Вони намагаються уникати розмов про смерть коханої людини. Напевно, це про контроль. Вони хочуть контролювати свій стан і несвідомо знають, що будь-яка розмова виб’є їх із рівноваги.
Вони спрямовані всередину, а не зовнішні прояви.
Тобто намагаються сховати свої переживання, а не демонструвати їхній світ.
Намагаються впоратися самостійно. Один в полі воїн.
Вони намагаються швидко впоратися. На практиці це часто виглядає так – взяв себе в руки, зчепив зуби та працювати, працювати, працювати.
Чоловіки намагаються “виправити” ситуацію. Тільки забувають,
що якщо в житті настає криза, потрібно щось зробити, щоб змінити становище. Смерть не можна змінити жодними діями. Горе треба пережити.
Можливо, я не все помітила, а можливо не зовсім правильно зрозуміла. Але немає правильного та неправильного у переживанні горя.
Бережіть себе та своїх близьких.
Лариса Рибик.