Психологічна допомога

База пошуку психологів україни

Наполегливість дуже високо оцінюється. Особливо перед лицем невдач. Та іноді ми забуваємо про наявність інших варіантів. Цього тижня психологи нагадують нам, що іноді краще кидати білий рушник. Додатково, коли не виходить так, як планував, чи потрібно це сприймати як поразку.
Лозунги незліченні: Ви тільки витягуєте те, що ви вклали в нього; Я ніколи не мріяв про успіх, я працював для нього; Нічого, що варто мати не дається легко. Навіть «правило 10 тисяч годин» Малкольма Гладвелла стверджує, що святий Грааль майстерності досягається лише через десятиліття відданості.
Але як часто ви чуєте слоган, який говорить про те, що ви доклали багато зусиль — побудувати свій бізнес, йти до своєї мрії, підтримувати ваші стосунки — і тепер настав час рухатися далі? Рідко. А скільки крові, поту і сліз витрачено у безнадійних випадках? Багато. Можливо, ви були в такій ситуації — виснажені емоційно, фінансово, але якимось чином ви не можете змиритися.
Чому? Розглянемо концепцію, відому як “недооцінка витрат”. Вона походить як від психології, так і від економіки й стосується упередженості у прийнятті рішень, що приводить нас до того, щоб прикладати більше часу, грошей, зусиль або інших ресурсів до проєкт просто тому, що ми вже в нього вклали. Ми попадаємо в пастку. Ставки можуть бути занадто високі, такі, як продовжувати кидати гроші та енергію в явно приречений бізнес. А може бути дрібничка — примушувати себе доїсти паршивий салат тільки тому, що ви заплатили за нього певну суму. Незалежно від масштабу, люди діють нелогічні, коли мова йде про виклик.
Чому ми відмовляємося вийти з гри?
Чому еволюція подарувала це нам? Дослідники припускають, що це явище може виникнути з метою уникнути витрат дорогоцінних ресурсів. Це правило має сенс, коли ви дивитеся на неї з точки зору дефіциту — краще утримуватись, якщо ви вже вклали обмежені ресурси, але в певному моменті логіка руйнується.
Наприклад, це може здатися марнотратним, щоб розірвати стосунки з партнером, які вибудовувались багато років, але продовжувати відновлювати відносини не менш марнотратно. І це стосується як бізнес-партнерів так і стосунків сімейних. Можна стверджувати, що перебування в напруженій ситуації фактично є більш марнотратним.
Поняття невдачі у сучасному суспільстві занадто стигматизованим. Крім того, для багатьох просто неприпустимо зійти з корабля, навіть якщо він, ймовірно, йде на дно. Адже тільки криси тікають з судна, що тоне, а капітан пов’язаний з участю свого корабля. Про здоровий глузд ми, іноді, забуваємо. Проте, це відчуття може бути насправді занурення в помилкову поведінку, що веде нас в оману. Що робити? Ось 7 способів не тільки кинути рушник, але, при цьому, почувати себе добре.
Порада № 1: Запишіть не тільки те, що вам вже коштує, але й що це буде коштувати в майбутньому.
Іноді буває корисним зробити аудит, фактично виписуючи прибутки та збитки, пов’язані з продовженням проєкт, а також вигоди та втрати, пов’язані з виходом. Це подібно до класичного списку плюсів і мінусів, і допомагає звернути увагу на часто забутих альтернативних витратах.
Порада №2: Поміняйте свої установки “здатися” на “знати, коли потрібно вийти”.
У цьому суспільстві кожен, говорить нам, щоб ми ніколи не здавалися. Простий заклик ніколи не здаватися, приписується Вінстону Черчиллю, який нібито сказав, просто: «Ніколи ніколи ніколи не здавайтеся».
Але виявляється, це було виведено з контексту. Він насправді сказав: “Ніколи не здавайся, окрім переконання честі й здорового глузду”.
Дійсно, ідея “відмови” є настільки неприйнятною, що іноді ми забуваємо про зрілість і цілісність, необхідні для реалізації чогось, що не працює і що необхідно внести зміни. Отже, «ніколи не здавайся» не слід вважати загальною заявою. Дійсно, відмова, коли це має сенс, або почесна річ, є правильним вибором. Я думаю, що багато успішних людей з цим погодяться.
Порада №3: Подумайте про відмову як про мудрість і виваженість.
Дослідження в престижному журналі «Психологічна наука» показало, що молоді люди значно більше схильні брати участь у проєктах сумлінної вартості, ніж пенсіонери.
Молодші люди мають більш сильне негативне упередження, що означає, що вони негативно оцінюють несприятливу інформацію, таку як втрати. Водночас позитивна інформація «надає їм крила». Рішення людей похилого віку, навпаки, зазвичай відображають більш збалансований підхід до вигод і втрат. З віком бажання ризикувати компенсується обережністю й мудрістю. Таким чином, іноді скорочення наших втрат є наймудрішим, найбільш зрілим вибором.
Порада № 4: Іноді потрібно викидати все.
У англійців є вираз викинути дитину разом з водою. Тобто все разом і погане й хороше.
Цей проєкт може бути вашою дитиною, але іноді потрібно просто викинути дитину.
Нам ближче вислів – тягнути чемодан без ручки. Він нам не потрібен, але шкода кинути.
Потрібно розставити пріоритети – свобода чи тягар.
Порада №5: Зніміть ярлик “провал” на “досвід”.
Наші упередження є тим оплотом, який не дозволяє кидати рушник. Людина – соціальна істота. В цьому соціумі панує страх невдач. Це тим паче важко, коли невдача є публічною, такою як шлюб чи бізнес.
Зробивши вибір припиненити відносини або проєкт, особливо якщо ви працювали й все втратили, ви можете засмутитися. Отже, дайте собі простір для цього, але тоді подумайте про це: це не провал, якщо він рухається вперед. Це досвід, яки дає вам знання на майбутнє. Можливо назвіть це легким вашим тягарем, спростивши ваше життя, зробивши кращий вибір, зрозумівши, перевернувши новий лист, рухаючись далі, піднімаючись. Жоден з них не носить жодного запаху провалу.
Порада № 6: Не можна контролювати все.
Іноді життя обтяжує вас обставинами, які ви просто не можете змінити. Ви можете покласти своє серце і душу в запуск, скажімо, пекарні, але, можливо, відкриття зпівпало зі скачком цін на нафтовому ринку, ваш господар одразу подвоїв вашу орендну плату. Чи можете ви контролювати це? Не у вашому житті.
Ви можете відчути, що не вдалося, але зніміть з себе відповідальність за ті речі, які не мають нічого спільного з вашою компетентністю, відданістю чи характером.
Порада №7: Знання — це сила.
Остання порада: прийміть утіху, знаючи, що кожна людина піддається примхам долі та людським помилкам, і більшість людей не збирають необхідну ясність думки й силу волі для того, щоб кинути виклик помилковій втраті вартості. Отже, якщо ви виходите, вважайте, що ви працюєте на вищому рівні людського мислення!
Сподіваюсь ви знаєте тепер трошки більше. Отже, озброєні знаннями, досвідом, і, сміливо кажучи, певною мудрістю, ви будете готові відмовитися від своїх провальних проєктів і заново скласти свій курс.

Звернутися до одного зі спеціалістів Бази Психологів України.

Підписатись на психологічні статті: