Провина після втрати близької людини
Втрачаючи рідних та близьких, люди переживають цілий спектр емоцій. Однією з них є провина. Як би парадоксально це не звучало, але досить часто люди відчувають себе частково винними у смерті члена сім’ї, партнера або друга. Якщо вчасно не помітити наявність провини та не опрацювати її, це може призвести до появи тривожного розладу та інших довготривалих наслідків.
Як формується відчуття провини після втрати
Кожен проходить свій власний шлях до усвідомлення втрати. Цей процес може займати різну кількість часу, однак після першого шоку завжди включає однакові етапи.
Стадії проживання горя:
- Заперечення.
- Гнів.
- Переживання емоцій.
- Депресія.
- Прийняття.
Провина може виникати на стадії проживання емоцій, її також називають стадією торгу або компромісу. В цей час людина стикається із сильними почуттями та емоціями – гнів, смуток, агресія, внутрішня порожнеча, безпорадність, самотність, протест, жаль, туга, страх, відчай, провина. В середньому ця стадія триває від 6 до 7 тижнів. Вона є надзвичайно важливою, адже саме в цей час відбувається активне проживання горя. Щоправда, усвідомлення того, що сталося, не означає, що людина приймає це.
Іноді люди думають, що їхні дії напередодні трагедії могли змінити хід подій. Наприклад, їм здається, що якби вони краще дбали про батьків, ті прожили б довше. Особливо гострим почуття провини стає тоді, коли смерть близької людини стала наслідком аварії, стихійного лиха або нещасного випадку. Не розуміючи причинно-наслідкових зв’язків, людина важко приймає ідею про випадковість трагічної події. Думка про те, що вона могла вплинути на ситуацію, захоплює її.
Застрягання у такому стані може призвести до зростання рівня тривоги, а потім і до ПТСР.
Чому з’являється провина
Головна причина полягає в тому, що людина накладає на себе відповідальність за настання трагічної події. Їй здається, що в неї був якийсь контроль. Тому вона починає думати, що могла змінити обставини і виправити ситуацію.
Фактори, які підвищують ризик появи провини:
- схильність до перфекціонізму – переконання в тому, що потрібно прагнути до досконалості в усьому та завжди. Якщо людині не вдається зробити щось бездоганно, вона поринає у почуття провини;
- накладання на себе відповідальності за чужі емоції – шукаючи причину поганого настрою своїх близьких, людина може вирішити, що це через неї. В такому разі вона відчуватиме вину;
- мислення категоріями «борг», «зобовязання» – люди, які навантажують на себе непомірну кількість обовязків, схильні винуватити себе в тому, що не встигають зробити все заплановане.
На додачу до всього також може виникати таке явище як провина вцілілого. Це важкий стан, який часто супроводжується аутоагресією. Людина намагається знайти пояснення, чому її близька людина померла, а сама вона продовжує жити.
Якою буває провина
Можна виділити два види провини: здорова і невротична. Перша виникає у відповідь на конкретну ситуацію, в якій легко можна відстежити причинно-наслідкові зв’язки. Наприклад, якщо людина губить позичену у друга книгу, то об’єктивно це її провина.
Здорове відчуття провини можна компенсувати. Наприклад, домовитись із другом про заміну книги, віддати йому гроші, принести вибачення на словах, купити торт, тощо. Після цього людина вже не має почувати себе винуватою.
Не все так просто з невротичною провиною. Вона з’являється, коли грані особистої відповідальності нечіткі та розмиті. Її важко або неможливо компенсувати, а головними проявами є самокритика і самозвинувачення.
Якщо ви помітили в себе описані ознаки, не нехтуйте професійною допомогою. Звертайтесь до фахівців із нашої бази. Психолог Олена Рибалко спеціалізується на терапії горя і важкої втрати. Залиште для неї заявку через форму на сайті.