Психотравмуюча ситуація та психотравма
У житті кожної людини хоча б один раз траплялася подія, яку можна назвати психотравмуючою ситуацією. Такі ситуації можуть бути спровоковані природними, соціальними, інформаційними, особистісними та іншими чинниками.
При цьому зростає психоемоційне напруження, порушуються механізми адаптації, частково або повністю руйнується психологічний світ особистості. Психотравмуюча ситуація руйнує звичний спосіб життя людини та її світогляд. Критичні моменти, які трапляються в житті людини, призводять до напружених та глибоких переживань. Це розширює емоційний досвід, що може дати початок нового етапу розвитку особистості, або, навпаки, викликати деградацію.
Психотравмуюча ситуація може привести до розвитку психологічної травми. Така травма супроводжується важкими хвилюваннями. Це може викликати депресивні та невротичні стани. До психічної травми можуть привести такі ситуації як втрата близької людини, аварія, землетрус, війна та інші критичні події. Травма може бути наслідком психотравмуючої ситуації, яка відбулася ще в дитинстві. Зазвичай травми дитинства спричиняють значний вплив на становлення особистості.
Деякі люди можуть самостійно та успішно пережити критичну ситуацію. Для цього їм вистачає власних внутрішніх ресурсів. На інших людей психотравмуюча подія впливає так сильно, що особистих ресурсів виявляється недостатньо. Це призводить до дисгармонії та розладу у психологічному стані людини.
Травматизація може бути прямою та опосередкованою.
Пряма травматизація відбувається тоді, коли критична подія стосується людини особисто. В такому випадку пригнічується здатність контролювати ситуацію, а також порушується уявлення про безпеку, значення речей та особисті навички. Коли ж подія відбувається не з самою людиною, а з кимось іншим, але людина болісно це сприймає, формується опосередкована травматизація.
Опосередковані травми часто зустрічаються серед рятувальників, медиків, пожежників, соціальних працівників та інших представників професій, пов’язаних з допомогою людям, які потрапили до важких життєвих обставин та постраждали. Така непряма травматизація відбувається у людей з високим рівнем емпатії.Психотравма складається з емоційної події, переживань, які вона викликала, та наслідку.
До факторів розвитку психотравми відносяться:
- характер психотравмуючої події;
- швидкість та інтенсивність впливу фактора, що викликав травму;
- значення психотравми для особистості;
- психологічні особливості людини.
При психотравмі людина відчуває страх та безпорадність, безсилля перед подіями, що трапились. Те, наскільки сильний вплив криза здійснить на людину, залежить від індивідуального значення кризової ситуації, ступеня психологічної захищеності та стійкості.
Психотравмуюча ситуація має суб’єктивний характер. Для однієї людини будуть наслідки, для іншої ж все пройде безслідно. Слід пам’ятати, що наслідки можуть бути віддаленими в часі. Тобто вони проявляються не відразу ж після події, а можуть виникнути через деякий проміжок часу. Буває і так, що людина легко впоралася з критичною подією, тому що відбулася мобілізація внутрішніх ресурсів. Але з часом, коли сили були вичерпані, травма почала проявлятися у людини.
Для подолання психологічної травми важливе значення мають як особистісні, так і зовнішні ресурси. Досить важлива при цьому підтримка оточення, тому варто не боятися звернутися по допомогу, якщо в цьому є потреба.