Надмірна опіка дитини: в чому небезпека?
Батьки завжди намагаються стати кращими для свого чада, записавши його в кілька гуртків поспіль, регулярно вивчають вміст телефону, наймають репетитора і ще багато чого, абсолютно не питаючи дитини, чи хоче він жити в такому ритмі, чи комфортно так. Дуже часто батьки переходять межі дозволеного, і починають надмірно опікати своїх дітей, заважаючи їх повноцінному розвитку. Але ж він міг би впоратися з більшістю завдань і питань самостійно, проявивши себе. У дитини виникає думка: «Навіщо намагатися, якщо тато і мама все вирішають за нього». Сліпа материнська любов і прихильність до дитини заважають її здоровому емоційному зростанню, формують в ній залежність від них.
Проблеми та їх рішення
Більшість фахівців згідні з думкою, що існує кілька типів гіперопіки батьків, які не дозволяють дитині проявити власний характер повною мірою. Можливо, в наступних пунктах ви побачите себе, тоді терміново вживайте заходів!
Власники
Це той випадок, коли батьки вважають, що дитина їх власність і повинна слухатися у всьому, не сперечатись і (не дай Бог!) висловлювати свою думку. Багато з батьків вирішили, що дітей слід тримати в строгості і не давати їм права голосу, не залежно від того, скільки їм років. Використовуються всі доступні методи: шантаж, емоційний тиск, погрози. Головне змусити дитину повністю підкоритися. У цьому випадку вони не бачать в своєму чаді особистість, якій слід допомагати розвиватися і поважати її прагнення. І чим старше стає дитина, тим сильніше заборони. В результаті між ними формується прірва і нерозуміння.
Можливі наслідки
Дитина, що росте в такій атмосфері, перестає слухати свій внутрішній голос, не висловлює бажання, пливе за течією. У дорослому житті йому складніше думати і приймати рішення, адже батьки завжди все вирішували за нього. Створивши відносини, така людина буде покладатися на другу половину, будучи інертною, так як його стрижень був придавлений ще в юності. А залежність від батьків може продовжуватись до старості.
Другий варіант розвитку подій − величезні розбіжності з батьками в старшому віці. Дитина з сильним характером різко вийде із зони комфорту, щоб зробити все по-своєму, не так, як вчили батьки. І тут також існує небезпека, тому що є ймовірність бути обманутим, ілюзії можуть зруйнуватися дуже швидко.
Як виправитися
Батьки-власники повинні чути бажання дитини, прислухатися до його думки і направляти думки. Для цього потрібно:
- Усвідомлення того, що кордон перетнутий і бажання виправитися;
- Якщо виникає почуття-власності − гасити його в корені, чітко відділяючи його від турботи, заступництва чада;
- Навчитися слухати і поважати свою дитину;
- Направляти і заохочувати його самостійні кроки;
- При вирішенні питань, що стосуються спілкування з однолітками, допомагати порадою, а не бігти розбиратися в школу з будь-якого приводу.
Адже діти так швидко ростуть, їм доведеться ступити в доросле життя самостійно, і завдання батьків − навчити їх думати і приймати правильні рішення, відповідати за них.
Нав’язлива мрія
Батьки намагаються втілити в маленькому чаді свої мрії, нав’язавши йому свою думку про певний вид діяльності. Якщо мама мріяла про школу бальних танців з дитинства, але їй це категорично забороняли, вона спробує змусити малечу ходити туди. Іноді, деякі діти навіть досягають певних висот, щоб догодити матусі і не викликати її гнів. Але раптово, ефект може стати зворотним і ситуація змінитися докорінно. Так, батьки можуть вкладати в розвиток чада великі гроші, купувати екіпіровку (якщо це спорт), піклуватися про нього, регулярно відвідуючи виступи та змагання. І сподіватися на перемогу. В цьому випадку дитя заслужить добре ставлення, в іншому випадку − гнів і розчарування.
Можливі наслідки
Через кілька років занять спортом, музикою або танцями дитина може раптово кинути таке неприємну справу, в якій є деякі успіхи. Але внутрішнього комфорту немає і радості від виконаної роботи теж. Обмежуючи свободу і захоплення дитини, можна натрапити на бунт і нерозуміння з її боку.
Регулярні програші можуть сформувати в ній комплекс неповноцінності і усвідомлення того, що вона погана, не змогла реалізувати мрію улюблених людей. Зацикленість на ситуації буде формувати подальші невдачі і комплекси.
Як виправитися
Любов до дитини повинна бути безумовною і не залежати від власних прагнень. Але дуже часто, бажаючи улюбленому чаду добра, батьки вимагають від них нездійсненного.
Якщо вона відчуває дискомфорт при відвідуванні певного гуртка тривалий час і може пояснити, чому йому там не цікаво (складно), варто задуматися і прийняти правильне рішення. Щоб виростити дитя особистістю, потрібно:
- Уважно стежити за здібностями дитини і вчасно їх розвивати;
- Бути наставником в будь-якому починанні;
- Стати другом під час поразок і підтримувати в будь-якій ситуації;
- Вірити в його здатності.
Останній пункт творить чудеса, оскільки дитина, в якого вірять батьки, не тільки здорові фізично, а й стійкі морально.
Як дотримуватись золотої середини?
Щоб ваша дитина зростала здоровою та успішною, важливо не переходити межу й слідувати деяким правилам:
- Дитина повинна усвідомлювати, що батьки його опора в будь-якій ситуації;
- Якщо вона провинилась, не можна принижувати її гідність, карати привселюдно, вказуючи на недоліки, вважаючи, що добрий прочухан дасть результат;
- Допомагати по потребі. Якщо дитина може впоратись з завданням, не треба заважати;
- Не можна опиратись на досвід інших людей, це небезпечно. Кожна дитина індивідуальність, яку треба розвивати і підтримувати;
- Навчившись слухати свою дитину, будете почуті. Адже вона вчиться, дивлячись на поведінку батьків;
Тісне спілкування допоможе краще впізнати уподобання підлітка, його настрій, адже в цьому віці найбільше розбіжностей. Натикаючись на непорозуміння й гіперопіку, виникають суперечки й конфлікти, від яких страждають обидві сторони. Тому живе спілкування повинне стати ключовим для формування дитини, як особистості. Як би ми не турбувались про дітей, важливо усвідомити значущість тієї ролі, яка нам була відведена. А саме, виховати успішну, щасливу й здорову людину.
Звернутися до одного зі спеціалістів Бази Психологів України.