Як припинити звинувачувати інших?
Із втратою близької людини нас починають мучити одні й ті самі питання: Чому так сталося? Хто в цьому винен? Кого треба покарати? І так по колу.
Відповіді на них мають неабияке значення не тільки для скорботного, але й власне для процесу горювання. Адже доки не з’являться відповіді, доти не буде повноцінно відбуватися робота горя.
Найбільше питання пошуку винуватців турбує тих, хто втратив близьку людину через хворобу або у випадку насильницької смерті. Особливо, якщо винні не були знайдені та притягнуті до відповідальності.
У першому випадку ми звинувачуємо лікарів в тому, що вони не впоралися, не врятували, схибили. У другому – об’єктом наших звинувачень є не тільки злочинець, а й уся правоохоронна система, що виявилася неспроможною знайти і покарати.
Ми не можемо нічим займатися, адже вся наша енергія йде на пошук винних у смерті близької людини. Але просто взяти й відпустити ці думки також неможливо. Якщо ми припинимо звинувачувати інших, ми почнемо звинувачувати себе: «Це я не зберегла», «Я не захистив», «Я мала щось відчути та запобігти».
Облиште. Ми просто люди і, на жаль, не можемо захистити наших рідних від хвороб та фатальних випадковостей. Ви зробили все, що могли і що мали зробити.
Що ж робити з бажанням когось звинуватити та власним почуттям провини?
- Зберіть інформацію.
Зверніться до декількох джерел та ставте під сумнів те, що прочитали в мережі. Намагайтесь розібратися у причинах смерті рідної людини, але будьте неупередженими. Особливо це актуально для тих, хто втратив близьких через хворобу.
- Напишіть, що ви зробили, щоб запобігти трагедії.
Це, звісно, не допоможе одразу позбутися почуття провини. Але системне повернення до того, що ви зробили все, що було у ваших силах, допоможе дещо змістити акценти та зробити відчуття власної провини не таким гострим.
Не відкладайте переживання власних почуттів та емоцій, що пов’язані з втратою, не ховатися від них за пошуком винних у смерті рідної людини. Відкладаючи, ви затягуєте процес горювання та відкладаєте подолання горя втрати на невизначений термін.
Жодні наші дії не здатні змінити ситуацію, коли ми втрачаємо близьких.
Ми здатні змінити лише себе. Вчитися жити заново, вчитися жити із втратою, вчитися переживати це.