6 поступових кроків які прогресують емоційний шантаж
У емоційному шантажі визначено шість прогресивних кроків:
1. Запит, зроблений від маніпулятора.
Маніпулятор робить чіткий запит того, чого хоче, пов’язавши це із загрозою. У дітей цей крок дуже розповсюджений та явно видний. Наприклад: дай мені списати домашню роботу, або я всім розкажу, як ти вчора впала і всі будуть сміятися над тобою.
Але дорослі люди намагаються завуалювати. Іноді ми самі не усвідомлюємо, що те що ми робимо — це емоційний шантаж. Начебто невинна фраза “якщо ти не підеш зі мною прогулятися, я не буду з тобою розмовляти” може стати першим кроком до подальшого розвитку сценарію емоційного шантажу.
А іноді люди добре усвідомлюють, що вони роблять і намагаються примусити оточення робити те, що їм потрібно всупереч обставин та інтересів інших.
2. Опір з боку потерпілого.
Після того, як вимога буде визначена, жертва може чинити опір або відчувати потребу уникати маніпулятора, оскільки не знає, як поводитися з запитом. Досить часто заяви шантажиста є необґрунтованими та демонструють несправедливе ставлення до оточення. Таке ставлення викликає інстинктивне бажання захищатися. Люди на інтуїтивному рівні відчувають, коли порушуються їх межі, але не завжди можуть перепинити це вторгнення і тоді шантажист переходить до наступного кроку.
3. Тиск з боку маніпулятора.
Маніпулятори емоційного шантажу не переймаються тим, що надто сильно тиснуть. Вони будуть наполегливо отримувати те, що хочуть, незалежно від того, що потрібно. Навіть якщо це дрібниця, не варта, як то кажуть, виїденого яйця. Вони ігнорують неприємні почуття чи страхи, які вони викликали. Створення страху може бути навіть рушійною силою у відповідь на запит. Маніпулятор може чинити тиск, говорячи про те, що інший ірраціонально мислить чи не розуміє про що йде мова. Ця частина процесу може змусити людину почати сумніватися у розумінні реальності. З’являється відчуваючи занепокоєння з приводу необґрунтованого звинувачення чи незрозумілої вимоги. Вона починає втрачати здорове почуття перспективи й те, що їй говорить її внутрішній голос або здоровий глузд.
Маніпулятор може навіть перевернути ситуацію, щоб звинуватити іншу людину або поставити під сумнів її мотиви, якщо та спочатку не погоджується із заявленою вимогою. Плутанина є важливою частиною цього процесу.
4. Погроза жертві.
Це та частина процесу, коли маніпулятор загрожує зробити чи не зробити щось, щоб заподіяти нещастя, дискомфорт чи біль жертві. Якщо ви цього не зробите … тоді я зроблю це … Вони створюють ситуацію, коли жертва може відповідати за обіцяний негативний результат, якщо вони не виконають. Вони перекладають відповідальність з хворої голови на здорову.
5. Поступливість жертви.
Людина, якою маніпулюють, поступається або швидко, або повільно через процес посилення невпевненості в собі. Маніпулятори досягають успіху часто викликаючи почуття тривоги, провини, страху, гніву чи обурення.
6. Перемир’я.
Маніпулятор сходить з тропи війни й тимчасово стихає, поки не з’явиться наступний привід отримати бажане. Частота такої зміни поведінки та тенденцій різниться у кожному конкретному випадку, пов’язаному з емоційним шантажем. Незалежно від послідовності такої поведінки, це має негативний та токсичний вплив на стосунки та на близьку людину. Зараз цикл діє, і фундамент встановлюється для продовження цієї схеми.
У деяких ситуаціях може здатися тонка грань між недериктивним (неспрямовуючим) спілкуванням та маніпуляцією. Емоційний шантаж і спілкування можуть мати пасивні агресивні підтексти.
Комунікація стає маніпуляцією та шантажем, коли вона використовується послідовно для управління іншою людиною або примушує їх робити те, що вимагає запитувач.
Зазвичай потерпілий відчує опір та підкоряється, але робить це навіть ціною власного добробуту.
Існує також різниця між встановленням здорових меж та емоційним шантажем. Встановлюючи межі, індивід самостверджується і повідомляє, про свої потреби. Емоційний шантаж передбачає передачу погроз, в результаті яких жертва покарання не відповідає вимозі.
Відчувайте свої межі! Не порушуйте чужі та захищайте свої!