Гіперактивна дитина: коли потрібне втручання?
В сучасному світі все частіше звучить висновок − гіперактивна дитина. Цей діагноз останнім часом надзвичайно актуальний. В середині минулого століття лікарі приписували цьому станові розлади роботи головного мозку. Пізніше, надмірну рухливу активність визнали, як самостійну хворобу − синдром дефіциту (порушення) уваги з гіперактивністю (СДУГ). Насправді порушень у роботі головного мозку нема, спостерігаються незначні розлади нервової системи. Дитині важко зосередитись на одній справі, з’являються проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю. Батькам дуже складно зупинити дитину, зайняти її грою, чи просто спокійно поспілкуватись.
Прогнози
Згідно статистики, хлопчики більш схильні до СДУГ, ніж дівчатка. Перші симптоми в дитини проявляються у віці 2-3 років, коли встановлені мінімальні межі допустимого для дитини й вона вже розуміє, що можна, а що ні. Сплеск активності припадає на вік з 7 до 12 років. Пізніше, проблема набирає обертів і може вийти з-під контролю. Школу навіть талановитій дитині закінчити з відзнакою важко. З батьками спілкування також напружене. Дитині складно зосередитись на майбутньому, його увага розгублена. Це може призвести до великих проблем у житті.
Симптоми
Батьки повинні звернути увагу на поведінку маляти у віці 3-4 років і вжити заходів, щодо усунення можливого СДУГ. Але переважна більшість татусів та мам звертаються до психолога тоді, коли дитина почала відвідувати школу. Проблеми з успішністю та поведінкою лякають та насторожують. Отже, що повинно хвилювати в поведінці маленького чада.
Непосидючість
Гіперактивні діти нагадують м’ячик, який постійно стрибає. Вони завжди в центрі уваги і вимагають її на кожному кроці. На їх тілах видніються синці та подряпини. І навіть цікавий мільтфільм або неймовірно захоплююча гра зацікавить надовго їх не в силі. В шкільному віці таким дітям важко даються знання, адже спокійно висидіти урок та уважно слухати вчителя завдання не з легких.
Імпульсивність
Емоції гіперактивної малечі глибокі та виразні. Їх дуже легко образити, і це почуття вони повністю пропускають через себе. Діти щиро радіють певній події, і так само швидко змінюють настрій. Їм притаманна плаксивість.
Поверхневий сон
Дитині з певними порушеннями нервової системи важко заснути глибоким міцним сном. Набігавшись за день, перевтома часто стає причиною нічних кошмарів, бурмотіння під час сну. Дитина може скрикувати, прокидатись декілька разів за ніч.
Несприйняття норм поведінки
Для дітей з СДУГ загальні правила поведінки не існують. Домовитись із нею дуже складно. В першу хвилину їй вдається дослухатись до вимог батьків, через декілька хвилин стримувати себе вона не може і повертається до звичного ритму життя. Покарання призводять до неочікуваного ефекту, поведінка маляти стає ще нестерпнішою.
Неуважність та погана успішність
У школі зосередитись на одному предметі дитині важко. Їй не цікаво слухати і пізнавати щось нове. Діждатись відповіді на поставлене запитання – це не про неї. Звичайно, про таких дітей вчителі відзиваються негативно, хоча часом вони показують добрі результати на уроці. Але непосидючість заважає викластись на всі 100%.
Вагомі причини
Вчені зійшлись на думці, що таку поведінку може викликати ряд причин:
- психічні розлади у батьків;
- алкоголізм членів родини;
- генетична схильність;
- проблеми зі здоров’ям матері під час вагітності або пологів;
- перенесені в ранньому віці хвороби, на кшталт менінгіту;
Що робити?
Запримітивши у дитини декілька вищеперерахованих пунктів, важливо не відкладати візит до лікаря-невропатолога, він призначить необхідні обстеження. В рідких випадках така ситуація може вказувати на наявність інших захворювань.
Діагностика
Загалом, обстеження дітей зі СДУГ проходить в декілька етапів.
- Загальний збір інформації
Лікар детально розпитує батьків про те, як пройшла вагітність, пологи. Дуже важливо зібрати повну картину. Чи були певні хвороби у вагітної, ускладнення після їх перенесення. Усі ці фактори дають змогу лікарю зрозуміти причину поведінки дитини.
- Психологічні тести
На цьому етапі невропатолог проводить певні психологічні тести з дитиною. Вони допомагають визначити рівень уважності та інші певні параметри. Тести, які застосовують більшість лікарів погоджені з американською психіатричною асоціацією.
- Апаратна діагностика
В першу чергу, щоб визначити стабільність роботи головного мозку, лікар призначає електроенцефалографічне дослідження. Цей вид діагностики абсолютно безболісний і не має протипоказань. Отримавши результат на руки, поставити діагноз набагато простіше.
Лікування
Якщо результат позитивний, лікар призначає сеанси психотерапії, рекомендує психолого-педагогічну корекцію. На нашому сайті зареєстровані кращі спеціалісти України, які допоможуть вирішити проблему. Лікування медикаментозними препаратами застосовується вкрай рідко. Після проведеної роботи, коли прописані методи на дають певного результату, лікар може призначити неоотропні препарати, антидепресанти. Вони допомагають дитині зосередитись, покращити моторику, пам’ять та увагу.
Поради батькам
Щоб дитина зросла здоровою не тільки фізично, а й психологічно, батьки повинні набратися терпіння і слідувати порадам фахівців.
- При спілкування з дитиною важливо навчитись коректно відмовляти. Замість заборони, треба пропонувати альтернативу. Таким чином, увага дитини буде направлена на другу частину речення.
- Гіперактивні діти не мають відчуття часу, тому, забираючи маля з прогулянки, важливо попередити його заздалегідь. Так можна уникнути конфлікту.
- Не можна поручати декілька справ одночасно. Неуважність буде заважати їх виконати в повному обсязі.
- Через слабо розвинуте логічне мислення, дітям складно сприймати довгі речення із детальними роз’ясненнями. Краще виражати свої думки коротко і ясно.
- Для дітей із діагнозом важливо триматися режиму сну та відпочинку, лягати спати та прокидатися в один час.
- За будь-яких обставин важливо підтримувати маленьку людину, хвалити за успіхи і бути терплячим;
- Дитині з таким діагнозом потрібно більше уваги, більше спілкування, тому треба знаходити час на прогулянки та розваги;
- Уважність батьків до захоплень дитини грає ключову роль, адже саме від розвитку таланту залежить її майбутнє.
Поради спеціалістів помножені на старання та терпеливість батьків допоможуть дитині подолати складнощі в спілкуванні з оточуючими та підвищать успішність її не тільки в школі, а в дорослому житті. Якщо впоратись самотужки важко, психологи нашого сайту допоможуть у вирішенні складного питання.
Звернутися до одного зі спеціалістів Бази Психологів України.